Кілька PR-порад російським лібералам

1. Перестаньте бути такими самозакоханими. Не говоріть про «план Маршалла» для Росії, коли ті, хто мають його фінансувати, щодня читають повідомлення про нові звірства в Україні.

2. Не називайте західних людей нацистами за те, що вони не хочуть, щоб росіяни їздили до їхніх країн. Ми бачили надто багато поганої поведінки (з боку росіян у Європі, – «Главком»), цькування та навіть насильства щодо українських біженок, та графіті «Z» на стінах тисячолітніх соборів, щоби це терпіти.

3. Не загрожуйте нам сценаріями жахливих лих у разі відмови допомогти вам фінансово. Це називається шантаж або здирство. Нікому не подобається, коли у нього вимагають гроші.

4. Проявіть трохи відповідальності та каяття за злочини Росії. «Це були не ми» не працює, коли всі ми знаємо, що ліберал №1 називав грузинів «гризунами» та виправдовував анексію Криму.

5. Засуджуйте війну проти України. Завжди і щоразу, коли ви щось пишете чи кажете.

6. Засудіть багатовікове насильство, імперіалізм і колонізацію сусідів Росії та заявіть, що розумієте, що історія накладає особливі зобов'язання на будь-яку майбутню Росію.

7. Стверджуйте знову і знову, поки самі не почнете у це вірити, що Росія як країна не має жодних особливих прав.

8. Ваша «культура», якою б великою вона не була колись, не може служити вам індульгенцією і не дає вам ніяких особливих привілеїв (копія повідомлення – урядам Німеччини і Франції).

9. Не згадуйте переконливо спростовану теорію зі шкільного підручника про те, що Версальський договір привів до Гітлера. Це була німецька PR-хитрість. Сам її автор, англійський економіст Джон Кейнс пізніше шкодував, що відстоював цю позицію.

10. Зрозумійте, що ваш шлях до сім'ї цивілізованих країн, до яких ставляться серйозно, буде довгим і тернистим. Він уважно відстежуватиметься і, можливо, найпильнішим чином – саме тими, кого ви найбільше пригнічували.

11. Зрозумійте, що у світі є ціла низка країн більших за Росію, які ніколи не чинили таких жахливих злочинів, які росіяни вчинили проти своїх сусідів. Ці країни більше заслуговують на увагу і допомогу, ніж ви.

12. Ніколи – чуєте, ніколи не скигліть: «Але росіяни постраждали найбільше». Що ви завдаєте або завдали самим собі – ваша справа. А ось те, що ви наробили з іншими, починаючи від японців і далі, вздовж усього вашого кордону, аж до Фінляндії, стосується нас. І, подобається вам це чи ні, але ті, хто не випробував на собі ваших злочинів, у результаті матимуть менше прав висловлюватися з цього питання, ніж ті, хто зазнав.

13. Усвідомте, що перш ніж може почати обговорюватися будь-який «план Маршалла» для Росії:

• Україна має бути відновлена. Вам доведеться стати частиною цих зусиль, не маючи права голосу
• І ви повинні будете брати активну участь у затриманні та доставці за кордон для суду тисяч ваших військових злочинців, від дрібних сошок до найвищих. І ця робота триватиме за безпосередньою участю українських слідчих та поліції. На вашій землі та у ваших архівах.

14. Так чи інакше, все вищезгадане має бути виконано, якщо ви хочете отримати «план Маршалла».

Прийшов час поглянути фактам в обличчя – це жорстка, холодна розмова про відповідальність, як її розуміємо ми – ті, кому доведеться платити за будь-який «план». Якщо вам це не подобається, завжди є альтернативний післявоєнний американський план, на який Рузвельт наклав вето, відомий як «План Моргентау». Поцікавтеся, що це таке.